Будапешт (угор. Budapest) — місто на Дунаї, столиця Угорщини. 1873 року міста Пешт (угор. Pest — грубка), яке лежало на східному боці річки Дунай, Буда (лат. Buda) і Обуда (угор. Obuda, обидва — на західному боці річки) було об’єднано в одне місто під назвою Будапешт.
Будапешт з його приголомшливим ландшафтом і багатою архітектурною та історичною спадщиною пропонує унікальне поєднання різноманітних культурних традицій, вишуканої кухні та широкого спектру дозвілля. Велична річка Дунай ділить місто на дві частини: Буда з її зеленими пагорбами, тихими та стильними районами та романтичною атмосферою з одного боку; і плоский, широко розкиданий Пешт з іншого, тепер динамічний культурний центр, але все ще відображає робочий клас міста та індустріальне коріння. Місто славиться його численними пам’ятками, які неодмінно треба відвідати, а саме, Замковий район, церкву Матьяша, Ланцюговий міст, Єврейський квартал, базиліку Святого Іштвана, парламент, площу Героїв і старі термальні курорти. Тим не менш, у сучасному гамірному жвавому Будапешті можна побачити набагато більше, ніж те, що зазвичай демонструється на листівках і туристичних журналах. Будапешт також є домом для перспективних стартапів, індустрії дизайнерської моди, що швидко розвивається, широкого спектру  громадських заходів, орієнтованих на громадян, і все більш популярного хіпстерського нічного життя.
Будапешт з його приголомшливим ландшафтом і багатою архітектурною та історичною спадщиною пропонує унікальне поєднання різноманітних культурних традицій, вишуканої кухні та широкого спектру дозвілля.

Визначні пам’ятки Будапешту

Парламент

Цей грандіозний будапештський архітектурний витвір будувався протягом 17 років, з 1885 по 1902 рік, за проектом архітектора Імре Штейндля. На жаль, автор проекту не дожив до відкриття свого дітища, тому що помер за 5 тижнів до цієї урочистої церемонії. Під час будівництва Парламенту Угорщини важливою умовою було використання лише угорських будівельних матеріалів та залучення угорських майстрів та виробників – більш того, навіть у декораціях мали використовуватися корінні види рослин Карпатського басейну. Ці умови були виконані, і лише великі гранітні колони були привезені з-за кордону. (Цікаво, що у світі було виготовлено лише 12 таких колон: вісім перебувають у Парламенті Угорщини, решта – у Великобританії.) Для будівництва було використано близько 40 мільйонів цегли, будівлю Парламенту прикрашає близько 40 кілограмів золота чистотою 22-23 карати. Будівля має загальну площу майже 18 тисяч квадратних метрів, її фасад прикрашений 90 кам’яними скульптурами, а всередині можна побачити ще 162 скульптури. Червона килимова доріжка, що йде всередині будівлі, має довжину майже 3 кілометри; в будівлю можна потрапити через 27 входів, і, відповідно до кількості днів на рік, Парламент має 365 веж меншого та більшого розміру. Що стосується стилю та розмірів будівлі, план поверху виконаний у стилі бароко, фасад натхненний готикою, а стеля відображає риси ренесансу. Довжина крила будівлі, паралельного до Дунаю, 268 метрів, а його найбільша ширина 123 метри. Висота башти становить 96 метрів.

Ланцюговий міст Сечені

Визначний твір XIX століття, Ланцюговий міст, довгий час був єдиним постійним мостом через Дунай у Будапешті. Тією людиною, яка задумала міст, був граф Іштван Сеченьі, проектувальником – Вільям Терні Кларк, будівельні роботи очолив Адам Кларк, а більшу частину фінансування надав банкір Дьорд Шина. Міст був збудований між 1839 і 1849 роками, а чотири кам’яні лева на обох кінцях моста, що стали символічними, є роботою скульптора Яноша Маршалко.

Рибальський бастіон

Споруда є важливою складовою міського пейзажу і у 1987 році разом із Кріпосним кварталом у Буді було внесено до списку Світової спадщини ЮНЕСКО. Його 140-метровою галереєю варто прогулятися, адже звідти відкривається неймовірна панорама, а також можна робити приголомшливі фотографії ще однієї важливої ​​пам’ятки – будівлі парламенту. Рибальський бастіон спочатку служив оборонним цілям як частина фортечної стіни у Буді. Свою назву він отримав через рибальське містечко, яке розташовувалося біля стін фортеці, оскільки рибалки, що торгують уловом, за необхідності ставали на захист бастіону. Реконструкцію Рибальського бастіону було розпочато у 1899 році за проектом архітектора Фрідьєша Шулека та завершено 9 жовтня 1905 року. Роботи надовго затягнулися, серед іншого, через те, що було виявлено низку значних археологічних знахідок, таких як готичні та ренесансні надгробні плити, а також вівтар колишньої домініканської церкви. За задумом Фрідьєша Шулека, архітектурну єдність будов мали складати сходи з трьох прольотів, північна і південна вежі, переходи і південний бастіонний двір. У внутрішньому дворі бастіону було встановлено кінну статую першого угорського короля св. Іштвана роботи Алайоша Штробля, фундамент якої прикрашений барельєфами, присвяченими визначним подіям правління св. Іштвана, як його коронація. Кам’яні вежі символізують сім угорських вождів, які започаткували набуття батьківщини. Після Другої світової війни Рибальський бастіон потребував чергової реконструкції. Цією роботою керував син Фрідьєша Шулека, Янош Шулек, проте передача Рибацького бастіону публіці відбулася набагато пізніше, у 2003 році.

Базиліка Св. Іштвана (Стефана)

Найбільший та знаменитий храм Будапешта. Крім цікавої історії (у каплиці собору зберігаються мощі засновника Угорщини Іштвана), цей храм має безліч привабливих для туристів рис: масштабний купол з оглядовим майданчиком, звідки можна насолодитися панорамним видом на місто, мальовничий інтер’єр, великий зал, де проводять концерти класичної музики. Крім того, цей католицький собор діє, у ньому відбуваються служби, церемонії. Будівництво базиліки Св. Стефана велося більше півстоліття: з 1851 по 1905 рр. Автор оригінального проекту в неокласичному стилі – Йожеф Хільд. Знаменитий купол розробив архітектор Міклош Ібль (його довелося повністю перепроектувати, оскільки купол, задуманий Хільдом, обрушився під час будівництва 1868 р.). Внутрішнє оздоблення храму закінчував уже третій архітектор Йожеф Каузер. Базиліка вражає своїми масштабами: 96 м заввишки, більше 87 м завдовжки і 55 м завширшки. Це одна з двох найвищих історичних будівель столиці Угорщини (друга будівля парламенту). У дзвіниці, розташованій праворуч від головного фасаду, знаходиться 9-тонний дзвін, найбільший у країні. Загалом у базиліці 4 дзвони різних розмірів та звучань. Оздоблення храму відрізняється розкішшю – всі стіни облицьовані різноманітним мармуром з частими вкрапленнями художньої мозаїки, розписами. Усередині собору можна побачити статую Св. Іштвана (скульптор Алайош Штробль), а також кілька барельєфів із бронзи із зображеннями сцен житія святого. 22-метровий купол розписаний картинами з створення світу. Щотижня у соборі відбуваються концерти органної музики у виконанні угорських музикантів, влітку — майже щовечора. Через хорошу акустику в храмі може звучати не лише орган: час від часу тут проводяться концерти класичної музики різних епох та напрямків. По неділях у Базиліці ведеться служба, на яку варто потрапити хоча б заради дивовижного церковного хору, що супроводжує обряд.

Гора Геллерт

Гору було названо на честь Герарда Угорського — католицького святого, просвітителя Угорщини, який помер, коли його уклали в бочку і скинули з гори. На її вершині знаходиться Цитадель – споруда, яку звели в середині XIX століття, щоб контролювати місто. Сьогодні це повноцінна зона відпочинку з рестораном, пивним баром та кафе.  Біля стін Цитаделі височіє 14-метровий Пам’ятник Свободи на честь визволення країни — постать жінки з піднятою пальмовою гілкою в руці. А біля її ніг розташувалися ще дві скульптури: алегорія руху вперед та боротьба із злим духом. Будапешт славиться своїми термальними лікувальними джерелами, яких тут дуже багато. Один із них розташувався якраз біля підніжжя гори Геллерт. Так тут з’явилася знаменита угорська купальня Рудаш, а поряд з нею — готель із водолікарнею та басейнами.

Замок Вайдахуняд

У самому центрі Будапешта, на просторах міського парку Варошлігет, стоїть неймовірно красивий і романтичний замок Вайдахуняд. Своєю появою він завдячує святкуванням тисячоліття Угорщини в 1896 р., коли в парку вирішено було створити «Історичний павільйон», експонати якого — дерев’яні, картонні та зроблені з пап’є-маше зменшені моделі будівель, що відігравали значну роль у розвитку держави. Серед макетів був і замок Вайдахуняд (замок Корвін або родове гніздо роду Хуньяді в Трансільванії). «Історичний павільйон» і особливо Вайдахуняд вразили глядачів настільки, що всю конструкцію відвідувачі прозвали Вайдахуняд, а після завершення святкувань було вирішено звести його на тому самому місці, але вже з каменю. У 1908 р. будівництво замку було завершено, а його стіни оточили ровом із водою. Пройшовши мостом над ровом, а потім через чудові готичні ворота, на території замку з лівого боку ви побачите копію романського монастиря з крихітною каплицею, а біля них — будівля в готичному стилі, що нагадує цитадель. Праворуч – копія шегешварської фортеці, а якщо пройти ще далі, то очам з’являться вежа Апостолів і італійське палаццо, що стоїть трохи позаду. Сам чудовий палац збудований у стилі бароко, стіни його вкриті витонченими барельєфами із зображеннями короля Матіаша та принцеси Арагонської, прикрашені безліччю скульптур. Сьогодні замок Вайдахуняд служить резиденцією одного із найстаріших у світі музеїв сільського господарства, експозиція якого розповідає про історію його розвитку з давніх-давен до наших днів. Крім того, у замку зберігається чудова колекція мисливських трофеїв – одна з найзначніших у всьому світі.

Туфлі на набережній Дунаю

“Пронизливий” – мабуть, головне слово, яким можна охарактеризувати пам’ятник на пештському березі Дунаю у центрі угорської столиці. Кілька десятків відлитих із чавуну стоптаних черевиків та черевичків нагадують про жертви Голокосту у роки Другої світової війни. Євреїв Угорщини вбивали місцеві члени нацистської партії «Схрещені стріли». Причому злочини відбувалися, коли результат війни вже був вирішений наперед — у 1944—1945 рр. Ідея меморіалу народилася у режисера Кена Тогая, а в життя її втілив угорський скульптор Пауер Дьюла. Усі пари взуття – точні копії моделей 1940-х років. Поруч із експозицією — кам’яна лава з пам’ятними табличками на угорській, англійській та івриті: «На згадку про жертви, розстріляні на Дунаї ополченцями „Схрещених стріл“ у 1944—45 рр. Встановлено 16 квітня 2005 року». Поруч завжди лежать свіжі квіти, а вечорами горять лампадки.